ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНИНА-ПАТРІОТА УКРАЇНИ,
ПІДГОТОВЛЕНОГО ДО ЖИТТЯ ЧЕРЕЗ СИСТЕМУ СОЦІАЛЬНО - ПРОФЕСІЙНОГО САМОВИЗНАЧЕННЯ МОЛОДІ
З досвіду роботи учителя англійської мови, класного керівника 10 класу Маріупольського НВК "Ліцей-школа № 14" Шмоніной Наталі Олегівни
Любити свого вихованця всяким:
талановитим чи не дуже,
веселим чи сумним…,
бо учень - це свято, яке триває доти,
поки ти є разом з ним.
В. О. Сухомлинський
Актуальність проблеми. Здійснення системного національно-патріотичного виховання є однією з головних складових національної безпеки України. В даний час стан духовної культури і моралі суспільства, як у світі, так і в Україні, викликає занепокоєння. Результати аналізу сформованості національної самосвідомості учнів старших класів свідчать, що вони недостатньо усвідомлюють специфіку національної культури, самобутність і неповторність національних традицій, важливість ідентифікації себе зі своєю національною спільнотою. Так, серед учнів старших класів низький рівень сформованості національної самосвідомості мають 60%, середній рівень – 37,4%, високий рівень – 21,6%[1] В сфері освіти, соціального просування й матеріального благополуччя прагнення старшокласників найчастіше завищені. Головне протиріччя життєвої перспективи юнаків і дівчат - недостатня самостійність і готовність до самовіддачі заради майбутньої реалізації своїх життєвих цілей. Цілі нерідко виявляються помилковими.
На перший план виходять матеріальні інтереси. Родина та духовний розвиток займають друге місце в уявленнях про майбутнє старшокласників. Освіта та соціальні контакти і суспільна діяльність, посідають останнє місце. Майбутня професія для підлітків – це тільки досягнення власного престижу.[2]
Саме тому я працюю над проблемою «Формування громадянина-патріота України, підготовленого до життя через систему соціально - професійного самовизначення молоді». Вважаю, що створення умов для формування конкурентоспроможної особистості, громадянина – патріота своєї держави особливо актуально на сучасному етапі, коли людини повинна бути носієм не тільки особистісних, сімейних, але й загальнолюдських цінностей. Очікуваний результат роботи над проблемою, це випускник:
- творча, вихована особистість, здатна до самопізнання, самореалізації, самовдосконалення, самоствердження, самооцінки самореалізації;
- об'єднуючий в собі моральні норми поведінки і почуття патріотизму;
- підготовлений до професійного і соціального самовизначення;
- психологічно адаптований, володіє культурою спілкування, готовий до виконання різних соціальних ролей;
- здатний керувати, вирішувати проблеми на основі принципів толерантності;
- здатний раціонально організувати своє дозвілля; має особисту культуру здоров'я;
- вільно володіє інформаційними та комунікаційними технологіями та застосовує їх у своїй повсякденній діяльності.
Провідною ідеєю досвіду є використання життєвого досвіду дитини, тому що саме він вирішальний фактор формування особистості. Вся система виховання повинна допомогти дитині виявити і розвинути те, що притаманне даної особистості. Діяльність класного керівника повинна бути направлена не тільки на управління процесом засвоєння учнями певних знань, але й на педагогічний супровід формування компетентної особистості, створення умов демократичної атмосфери.
Досвід виник в умовах навчально-виховного комплексу «Ліцей-школа № 14». Актуальність досвіду полягає в формуванні громадянина-патріота України, підготовленого до життя через систему соціально - професійного самовизначення молоді в умовах проекту «Школа – ВНЗ – підприємство», а саме формування творчої професійно визначеної особистості, що відповідає соціальному замовленню міста, області.
З метою вирішення виховної проблеми виникла необхідність у створенні моделі системи виховної діяльності класу (додаток 1) та розробки програми виховання особистості старшокласника (додаток 2), спираючись на програму «Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів».
Інноваційна значущість пропонованого досвіду передусім простежується у інтеграції унікального проекту «Школа – ВНЗ – підприємство», використанні інтерактивних технологій, стилів спілкування на основі партнерства.
У роботі я спираюсь на наукові і практичні досягнення вітчизняних та іноземних вчених і педагогів - новаторів таких як: І.Д Бех, Виготський Л., М.А.Александрова, Є.І.Баранова, Е.В. Володіна, Е.Н. Степанов, В. Безпалько, Б. Лихачов, А.С. Макаренко, Бех І.Д, В.О. Сухомлинський, О. І. Чешенко, Г. К. Селевко, Г.П.Васянович, І. М. Дичківська та ін.
Педагогічну проблему вирішую через впровадження сучасних виховних технологій, а саме: предметно виховних технологій (формування необхідних знань, стійких поведінкових норм); інтерактивних; дидакто-центричних (пріоритет навчання над вихованням); особистісно-орієнтованих (створення ситуацій взаємодії); гуманно-особистісних технологій ("сповідають" ідеї всебічної поваги і любові до особистості); культурологічних; технологій співпраці; технологій вільного виховання.[3] Особливу увагу приділяю проектній технології (Дж.Дьюї, В. Кілпатрік). Реалізація сучасних технологій виховної роботи у практиці можлива на основі проектування розвитку особистості вихованця. Основними елементами виховної технології виступають: конкретизована мета виховної діяльності; завдання, що конкретизують дану мету; цільова група виховної діяльності; очікуваний кінцевий результат; критерії, за якими будуть оцінюватись результативність та ефективність виховних впливів; власне зміст виховної діяльності як спільної діяльності вихователя і вихованця; форми виховання; методи здійснення виховної роботи; часовий проміжок, протягом якого буде здійснюватись виховна робота за даним проектом.
Поряд із індивідуальними (консультації, відверта розмова, самотестування), груповими (тренінги, дискусії, дебати, брифінги, ділові та рольові ігри), колективними (проекти, екскурсії) використовую масові (ярмарок професій, флешмоби, квести, ділові зустрічі, благодійні акції,), дистанційні (спілкування он-лайн, в соціальних мережах, через персональний сайт) форми роботи , тому що це запорука успіху виховного процесу. Наприклад, оголошую заздалегідь тему брифінгу «Залучайтесь до професії металургів», в обговорений час розподіляємо ролі та визначаємо завдання кожного учасника. Формуємо творчу групу по підготовки брифінгу. За допомогою хмарних технологій в режимі он-лайн корегую виступи учнів. Якщо бачу, що потрібна допомога у підготовці публічного виступу, призначаю репетицію. Підготовка заходу, як правило, значно важливіша за сам захід. Бо при підведенні підсумків, завжди приходимо до того, чим краще підготовлений учень, тим успішній його виступ чи роль. Таким чином, використання різноманітних методів та прийомів мають позитивний вплив на виховний процес. Для того щоб розкрити особистість учня, втягнути в роздуми, пізнавальну діяльність, сформувати його компетентності є тільки один засіб: інтерес через зміст навчального матеріалу, через незвичні форми уроків, через позакласні заходи, через наближення досліджуваного матеріалу до життя учня.
Робота щодо формування національної самосвідомості. Старший шкільний вік є важливим у формуванні світогляду, формуванні вміння творити власну долю, активно відповідально та ефективно реалізувати громадянські права й обов’язки. Саме вивчення культурних, історичних пам’яток міста, в якому ми народились, зростаємо, живемо допоможе виховати майбутнє покоління українців. Вивчення історії рідного краю під час проведення екскурсій, подорожей має високий виховний потенціал, відображає побут народу, його сприйняття дійсності. Вважаю, що мої учні повинні володіти гострим почуттям боргу перед державою, бути відповідальними, безкорисливими, жити за законами совісті, незалежно від економічних і політичних труднощів у суспільстві
Під час виховання старшокласників виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Старшокласники, визначаючи систему цінностей, керуються планом індивідуального маршруту саморозвитку (додаток 3). Соціальні мотиви старшокласників стають більш диференційованими і дієвими, що зумовлює використання у роботі з ними таких форм роботи, як складання індивідуального маршруту, диспут, відверта розмова, етичний тренінг, ярмарок професій та ін.
Бути класним керівником - це дуже відповідально. Саме в класі зароджується інтерес до навчання, формуються соціальні відносини між дітьми. Клас являє собою систему, яка допомагає реалізувати турботу про соціальне благополуччя дітей, вирішувати проблему їхнього дозвілля, згуртовувати колектив, формувати відповідну емоційну атмосферу. Завдяки організації учнівського самоврядування структура класного колективу відповідає соціальній моделі суспільства, де чітко розподілені функції кожного (додаток 4). Організатором діяльності учнів у класі, координатором впливів був і залишається класний керівник. Свою роботу здійснюю за програмою вивчення класного колективу (додаток 5). Ефективність виховного впливу на учнів значною мірою залежить від встановлення правильного контакту з класом. У процесі роботи неминучі й конфліктні ситуації. Тому майстерність класного керівника полягає в тому, щоб вчасно підказувати учням правильну лінію поведінки, переконати їх, розбудити їхню думку, повірити в їхні сили та можливості, підтримати їх добрим словом. Вважаю, що сучасний учитель повинен не тільки вчити дітей, але і сам вчитися у своїх учнів. Роботу з класом завжди розпочинаю з вивчення сім’ї (додаток 6), індивідуальних особливостей кожного учня, спостережень (додаток 7 ). В кожного різний рівень мотивації до навчання, рівень вихованості учня, рівень ставлення до своїх батьків, друзів, бо успіх виховної роботи класного керівника багато в чому залежить від глибокого проникнення у внутрішній світ дітей, від розуміння їхніх переживань та мотивів поведінки. Завдання класного керівника - створювати умови для саморозвитку учнів за допомогою складання програми розвитку ліцеїста та створення індивідуальної освітньої траєкторії (додаток 8).
Працюючи 8 років на посаді класного керівника, маю досвід одного випуску. Серед моїх випускників 75% учнів поступили до вищих навчальних закладів і успішно закінчили їх. Серед них інженери, металурги, лікарі, моряки.
І кожен вважає своїм обов’язком повідомити мене про свої успіхи у житті.
В даний час у мене 10 клас. Вже шість років, як ми разом. Для мене мій клас - це життя! Гьоте сказав: «Вчаться у тих, кого люблять». Щоб тебе поважали, цінували, приймали такою якою ти є, треба щоб учні та їх батьки розуміли, що їх класний керівник любить та піклується про кожного учня, навчає, а не інформує, створює усі комфортні умови для навчання та теплу атмосферу у класі. Результат такої роботи - мотивація та результативність у навчанні, інтерес учнів пізнавати та відкривати щось нове, бути учасником кожного заходу та відчувати себе невід'ємною частиною в соціумі (додаток 9).
Основною проблемою в роботі вважаю нестачу часу, яку долаю шляхом використання інноваційних технологій, зазначених вище; використовую Інтернет - ресурси для спілкування з учнями, їх батьками (додаток 10). Вважаю, що існують природні закони розвитку людини та суспільства, необґрунтоване порушення яких веде як до деформації фізичного, психічного стану здоров’я дитини, виховного процесу, так і до деформації суспільних відносин у різних галузях суспільного життя.
Таким чином, в ході роботи над проблемою «Формування громадянина-патріота України, підготовленого до життя через систему соціально - професійного самовизначення молоді» створюються сприятливі умови для формування конкурентоспроможної особистості, громадянина – патріота своєї держави в умовах проекту «Школа – ВНЗ – підприємство». Завдяки реалізації виховних технологій на основі проектування розвитку особистості вихованця старшокласники спроможні реалізувати свої потреби у самопізнанні, самовихованні, саморозвитку і самовизначенні та активізації пізнавальної діяльності, і як результат - підготуватися до життя в сучасних умовах.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Бех І.Д. Особистісне зорієнтоване виховання: Науково-методичний посібник. – К.: ІЗМН, 1998. – 2004
2. Виготський Л.С. Основи педології. М .: Изд-во 2-го Моск. мед. ін-ту, 1934. 211 с. Стеногр. курсу лекцій. 2-й Моск. мед. ін-т. 1934 р .; Те ж. Л .: Изд-во Ленінгр. пед. ін-ту, 1935. 133 с.
3. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології: навч. посіб. / І. М. Дичківська. – К.: Академвидав. - 2004. – 352 с.
4. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій. - Х.: Вид. група «Основа», 2010. – 176 с.
5. Інноваційність виховного процесу в сучасному освітньому просторі: теоретичні основи та досвід творчих освітян Одещини. Збірка публікацій в науково-методичних виданнях України / Упорядник О. І. Чешенко. – Одеський обласний інститут удосконалення вчителів. – Одеса, 2011. – 189 с.
6. Інновація як основа змін освітньої практики. Інформаційно-методичний збірник / Упорядник Г. О. Сиротенко. – Полтава: ПОІППО, 2005. – 160 с.
7. Катерина Журба. Виховання духовної культури у підлітків: Методичні рекомендації. — К.: ТОВ "Інфодрук", 2004. — 114 с.
8. Класному керівнику про самоврядування в классе: Методичні рекомендації /Авт.-упоряд. М. А. Александрова, Є. І. Баранова, Е. В. Володіна, Е. Н. Степанов. - М .: ТЦ Сфера, 2005. - 96с.
9. Лихачов Б. Т. Педагогіка. Курс лекцій: Учеб. посібник для Л65 студентів пед. учебн. закладів і слухачів ІПК і ФПК. - М .: Юрайт, 1999.-465 с.
10. Макаренко А. С. Книга для батьків. - Pubmix.com, 2012. - 284 с.
11. Освіта та навчання за участю комп'ютерів (педагогіка третього тисячоліття) [Текст]: [навч.-метод. пособіє] / В. П. Беспалько; Моск. психол.-соц. ін-т. - М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2002. - 352 с..
12. Основні орієнтири виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України. Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України від 31.10.2011 року № 1243. Веб-сайт Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України www.mon.gov.ua, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти
www.iitzo.gov.ua.
13. Організація науково-методичної роботи в школі: педагогічне проектування; робота шкільних методичних об’єднань; освітній моніторинг. – Х.: Вид. група «Основа». - 2009. - 253 с. – (Серія «Адміністратору школи»).
14. Практична педагогіка виховання: Посібник з теорії та методики виховання / Упоряд. Г.І.Іванюк; За ред. М.Ю.Красовицького. — К.-Івано-Франк.: Плай, 2000. -217 с.
15. Сазоненко Г. С. Педагогічні технології. – К., 2009. – 126 с.
16.Селевко Г. К. Сучасні освітні технології. «Народна освіта». 1988, с. 14.
17.. Чешенко О. І., Ягоднікова В. В. Інноваційність виховного процесу в сучасному освітньому просторі: організаційний аспект. // Директор школи, ліцею, гімназії. - 2010. – №6. – С. 19-35.
18. Ягоднікова В. В., Чешенко О. І. Формування інноваційного потенціалу класних керівників в системі методичної роботи загальноосвітнього закладу. // Наша школа. - 2011. – №4. – С. 48-53.